Віра і служба Богу в Болотні протягом двох тисячоліть

 

I ст	Християнство зародилось в I ст в Палестині
30 — 67	Петро (апостол) Святий Петро (Simeon Kephas — Симон Скеля). Галілея
97 р	Є згадка про намісника Климе́нта І, котрий проповідував християнство на території України, в Херсонесі. Климе́нт І (лат. Clemens I; ? — 23 листопада 99/101) — 4-й папа римський (88—99), святий, мученик. Перший історичний християнський місіонер, що провідував Євангеліє на українських теренах.
310 р	В Україні перші єпархії з'явилися в ІІІ столітті, в часи Готського королівства — Готська і Скіфська єпархії.
655 р	На території України перебував та загинув мученицькою смертю Папа Римський св.  Мартин І. Мартин I (лат. Martinus; †1 вересня 655, Херсонес Таврійський) — сімдесят четвертий папа Римський (5 липня 649—1 вересня 655).
860	Під час нападу Аскольда на Царгород частина руського війська прийняла християнство, зокрема і сам князь
861	Приблизно в 861 або 862 рр. Ростислав  звернутися з проханням до візантійського імператора Михаїла ІІІ - приблизно 863 року прислав Константина і Методія (Кирила і Мефодія).   Кирило і Методій (Константин і Михаїл). Кирило  (827 — 14 лютого 869). Мефодій (Методій) (бл. 815 — помер між 6 квітня і 19 квітня 885 року). Кирило створив один з перших слов'янських алфавітів (у науці немає єдиного погляду з питання, яку абетку створив Кирило — кирилицю чи глаголицю). Кирило і Мефодій перекладали на церковнослов'янську церковні книги — вибрані місця з Євангелія, Псалтир, Апостольські послання. У 1980 році Папа Іван Павло II оголосив святих Кирила та Мефодія «покровителями» Європи.
882	Літописна згадка про церкву святого Миколи у Києві, збудовану над могилою князя Аскольда.
884	884 Методій в Моравії переклав Біблію на слов'янську мову.
930	Около р. 930 Червеньскі городи (Чер­вень, Перемишль, Белз) піддались були поль­скому князеви Местьку I. і не входили в склад Руси, здаєсь тому, що згадана область була христіяньскою, отже предки наші волїли получитись з „крещеними“ Ляхами
944	Згадка про християнських послів-русів у договорі князя Ігоря з Візантією. Згадка про церкву святого Іллі в Києві.
955 р	Хрещення княгині Ольги (канонізована в середині XIII ст.); під час її подорожі до Царгороду (957). За тогочасними джерелами, в її почті перебував священик Григорій. Треба згадати важливу особистість в історії України, святу Ольгу. Підтримувала дружні стосунки із Візантією, 946 або 957 року відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Костянтином VII Багрянородним і прийняла християнство. Цікавою є Галицька версія родоводу Ольги. Майбутня правителька Русі народилась у Пліснеську (нині — с. Підгірці, Золочівського р-ну, Львівської обл.). Її батьками були Олег і Гельґі, відповідно онук данського правителя Гельґи, і дочка східнослов'янського князя Будимира.
961	Німецьке посольство єпископа Адальберта Маґдебурзького в Києві. Адальбе́рт (лат. Adalbertus, нім. Adalbert; близько 910 — 20 червня 981) — німецький монах-бенедиктинець, християнський місіонер, хроніст, святий. Єпископ Руський (961—962), перший представник Святого престолу в Київській Русі
966	ślub w 965 roku z Dobrawą Przemyślidką i przyjęcie chrztu w 966 roku Mieszko włączył swoje państwo w zachodni krąg kultury chrześcijańskiej. prawdopodobnie w Wielką Sobotę 14 kwietnia (data symboliczna) Według jednej z hipotez jako pierwsze, wraz z południowymi wpływami, na tereny obecnej południowej Polski dotarło chrześcijaństwo w obrządku wschodnim m.in. poprzez działalność braci Cyryla i Metodego
981	981 р. Червень (разом з іншими західнослов'янськими поселеннями) був завойований Володимиром І під час походу на територію ляхів (поляків). Зустрів тут християн. Єпископи в Кракові і в Червені. 993 заняв всю землю нашу над Днїстром. Послідний похід предприняв Володимир вже по при­нятю христіяньства і, по свідоцтву одної лї­тописи, він „ходил к Днїстру с двумя е­пископи; построїл в земли Червеньской град, во свое імя Владимерь, і церковь пресв. Богородици; остави ту епископа Стефана, і возврати ся с радостію“
988	Хрещення України в 988 році, котре здійснив св.Володимир.  Володи́мир I Святосла́вич (960/963 — 15 липня 1015) — великий князь київський (979–1015), князь новгородський (970–988). Хреститель Русі. Встановив Київську митрополію Константинопольського патріархату. Канонізований Католицькою і Православною  церквами як рівноапостольний святий.
1054	1054 рік розрив між західною і східною церквами
XI ст.- 1700	Галицько-Львівське єпископство. Галицька Митрополія
1475	1475. Болотня належить до римо-католицького архиепископа у Львові.
	Gosiewski . Римо-католицька парафія в Фірльові Firlejow Греко-католицька парафія належить до деканату Нараїів Власник більшості земель – магістрат Львова за допомогою Акту Госєвського, колишнього власника, останнього з роду Госєвських литовських магнатів
1515	Безпосередньо у Львівській землі у власності ієрарха перебувало 18 поселень: Бачів, Болотня, Подусів, Усільна (Подусільна) …
1515	1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква), млин і 6 ланів (близько 150 га) оброблюваної землі[
1539	1539 року було засновано руське Львівське Єпископство. 1539 засновано львівську єпископію, митрополит рукоположив на єпископа Макарія Тучапського 1540. Все ж таки титул «Галицький митрополит» залишив «при київських митрополитах»
1540	23 липня 1540 року Зигмунт І передає Миколаєві Нараївському Сперце отримувати добра з Болотні, Подусова і Uszyelne.
1547	Войцех Стажеховський отримав від короля правом «доживоття» Болотня, також Бачів, Подусільна
1552	Болотня належала Львівському архієпископу
1569	1569 люблінська унія Литва і Польща поділили Україну полісся залишилося за литвою
1596	Берестейська унія. Але львівський єпископ Гедеон Балабан, 1565-1607, залишився православним
1649	Болотня була спустошена татарами.
1661	1661 – 1665 рр. перебування усіх колишніх королівських сіл у власності шляхти*. Болотня (3,5 л.; власник – полоцький підчаший Мацей Ґолоцький, передано 23 серпня 1655 р. львівською стольниковою Реґіною Ковальською),
1665	перебування усіх колишніх королівських сіл у власності шляхти. Болотня (3,5 л.; власник – полоцький підчаший Мацей Ґолоцький
1677	Українська частина населення Лемберзької архиєпархії не належала до Католицьких Східних Церков до 1677 року (81 рік після Берестейської унії).
1681	1681 року у Варшаві єпископ Львівський Іосиф Шумлянський тайно приступив до унії з католицькою церквою, а з 1700 року вже явно.
1700	єпископ Львівський Іосиф Шумлянський вже явно приступив до унії з католицькою церквою. Львівська єпархія прийняла 1700 р.
1710- 1715	Львівський єпископ з’єднаний з св. Римскою церквою Варлаам Шептицький 1710— 1715
1711	Власник населених пунктів Львівської землі за подимним реєстром 1711 р. - Королівщина; Нікодем Жабокліцький, Кам’янецький каштелян
	1720. August II затверджує цесію села Болотня на Франчішка і Терезу Ковалевські
1762	ІІассовський Дмитро родж. 1762, син Василя, пароха у Бобрівниках, устецького деканату, львівської єпархії; скінчив нормальну школу й гімназію. удержувався при тім в праці рук; вступив на І р. філ. 1789/90; скінчив студії 1796; з доведення дістав ноту probus; висвяч. 2/11 1796. Був він двоєженцем і дістав диспензу від тої перепони для свячень; став парохои в Янчині (Янчин), болотнянського деканату.
1772	Болотня в складі австрійського дому Габсбургів - перший поділ Польщі. 1772 Австрія забрала в Польщі Галичину. Конференція трьох держав у Санкт-Петербурзі схвалила перший поділ Польщі 5 серпня 1772 року 11 вересня був опублікований Габсбурзький маніфест, що виправдовував розділ
1804	Королівство Галичини та Лодомерії, регіон був приєднаний до Австрійської імперії в 1804 році
1808	Відновлення Галицької Митрополії 1808 р . Га́лицька митропо́лія — греко-католицька (унійна) митрополія з центром у Львові й юрисдикцією на Галичину, утворена 1808 року Папою Римським Пієм VII як центральна митрополія Української греко-католицької церкви. Перестала існувати у 2005 році, коли осідок предстоятеля УГКЦ було перенесено до Києва.
1811	Юзеф Слонецький (Józef Słoniecki) був власником Болотні до 1811 року. Про це записано в «Хроніці Дзєдушицьких - Dzieduszyckich». Дідичем в Болотні та Янчині був Юзеф Слонецький. Описано, що вдова Юзефа Слонецького, Анна Ланцкоронська вийшла заміж в 1811 році за одного з представників роду Дзєдушицьких – Томаша Сильвестера (Tomasz Sylwester) і згадується  власник земель в Болотні та Янчині - Józef Słoniecki. Kronika domowa Dzieduszyckich
+28.4.1864	о.Филиповський  +28.4.1864  – подав Василь Лаба
1867-1918	Галичина в складі Австро-Угорщини
1873	Продавали з Болотні на Всесвітній виставці у Відні в 1873 р. Дуб: 72 '- 48' - 277, "- 16 72". Вік 110 років. Болотня, Львів, 5000 Продам ліс.
1880-і	Власником «земських дібр» (великої земельної власності) у селі Болотня у 1880-х роках був магістрат Львова, який отримав це право як дарунок від останнього з роду литовських магнатів Госевських
1882	Іоанн Джулинський префект декальної каси вдовичо-сирітської 1830 ор.1853 ж. Мешканців – 1031 Власник - Львівська міська рада
1882	Деканат Нараївський. Декан Вч.Г. Іоан Слузар, комісар орд. В справах шк.., член Тов. «М.Качковського», парох в Дунаєві. Віцедекан Вч.Г. Теодор Кордуба, парох в Нараїві. Болотня. Церква Св.Миколая, Патронат Львівської міської ради Парох Іоан Джулинський, 1820 р.н.
1883	Болотня. Церква Св.Миколая, Патронат Львівської міської ради Парох Іоан Джулинський, 1820 р.н.
1883- 1899	Зміна кількості мешканців Болотні: від 1013 до 1115
1898	1898 Шематизм Церква дерев. Парох Іоанн Джулинський р.1830 о.1853
1899	Іоанн Джулинський префект декальної каси вдовичо-сирітської 1830 ор.1853 ж Сотр. прив.Михайло Горчиньский 1872 ор.1898 ж
1900–1944	1900–1944 – митрополит Архиєпископ Андрей Шептицький  Андрей Александр Шептицький 17.1.1901-1944  Андрей Александер граф Шептицький ч. св. Василія В. Божою Милостію і Святого Апостольського Римського Престола Благословенієм Митрополит Галицький, Архієпископ Львівский, Єпископ Камянця Подільського, Член Палати Вельмож Австрійської Думи державної і Сойма Королівства Галисини і Володимирії з Великим Князівством Краківським, д-р св. Богословія, Права і Філософії і пр. і пр. Народжений д. 29 липня 1865, орд. д. 22 серпня 1892, іменований Єпископом Станіславським д. 17 лютого 1899, інтронізований д. 20 вересня 1899, іменований Митрополитом Галицьким д. 21 жовтня 1900, преконізований д. 17 грудня 1900, вступив на престол дня 17 січня 1901.
1900	Школа в Болотні одно класова. Мешканців – 1200
1901	Про церкву Болотні з Шематизму: дім деревяний 1875
1902	Вказано про церкву в Болотні:  Св. Миколая дер.канон.визн.1837 митр.Михайлом Левицьким об.в Дністрі Іоанн Джулинський префект декальної каси вдовичо-сирітської 1830 ор.1853 ж Сотр. прив.Володимир Ігнатій Марчак  ж, з прав.дух.управ. лат. 78, жид . 85.Школа гр..кат д.о.180 читальня Просвіти, чл..20, шпихлер громад, склеп церковний
1904	читальня Просвіти в Болотні, чл..20, шпихлер громад, склеп і позичкова каса церковна. Мешканців – 1300
1906	Іоан Джулинський з відзн.крил.,ж., юв. Сотр. прив.з правом управи Микола Іванчук,ж. Бр.Тв., Т.св.ап.Петра лат.90, жид . 85. Школа 3 вчителя гр..кат д.о.260 читальня Просвіти в Болотні, чл.50, шпихлер громад і поз.каса церковна
1909	Іоан Джулинський з відзн.крил.,ж., юв. Сотр. прив.з правом управи Василь Дуткевич,ж лат.78, жид . 85. Школа 3 вчителя гр..кат д.о.254 читальня Просвіти в Болотні, чл.32, шпихлер громад, склеп і поз.каса церковна Помер Іоан Джулинський 9 жовтня 1909
1910	Завідатель в Болотні  Василь Дуткевич. Бр.Тв., Т.св.ап.Петра, чл..86. Мешканців – 1400
1912	Церква в Болотні мурована, 1910. Належала тоді до Нараївського деканату.  Бр.Твер., Т.св.ап.Петра, чл..86, Бр.Н.Т. о.Михайло Горчинський, ж лат.105, жид . 55. Школа 4 вчителя гр..кат д.о.250
1912	1912 за 3-4 квартал. Членські внески зложили в коронах Нараївський дек.Церкви: Бачів, Подусільна, Болотня, Подусів по 5 к
1914	1914 війна Австро-Угорщини з Росією Загинули Українські Січові Стрільці 1914-1920 з Болотні https://bolotnia.blogspot.com/2022/09/1944-47.html
1914	генерал-губернатор Бобринський 14 жовтня 1914 р. оголосив, що «Галичина є російська земля, де вживання російської мови — обов’язкове». Градоначальник Коломиї князь Лобанов-Ростовський заявляв: «Не існує ніякої української нації». https://shron1.chtyvo.org.ua/Zaiarniuk_Andrii/Halytske_hreko-katolytske_dukhovenstvo_u_Pershii_Svitovii_viini_politychni_kulturni_i_sotsiialni_asp.pdfАрешт предстоятеля митрополита Андрея Шептицького.
1914-1915	1914 15-й Росія зайняла Галичину на рік
1914	о.Михайло Горчинський, ж, з відз.крил., завідатель деканату перемишлянського лат.111, протест. 51, жид . 52. Школа 4 вчителя (2 лат обр) гр..кат д.о.281, лат.15 жид 7 читальня Просвіти в Болотні  , чл.34. Мешканців – 1534 Фундація ім. Станіслава Госєвського, під зарядом Львівської міської рада
1915	1915 р. Збірка «На захист ім.. Й.Е.Митрополита Андрея Шептицького» - дек.Нараївський від парохії Янчин 31,8    1915. Збірка «на Червоний Хрест» Уряд пар. В Болотни 66 К
1916	1916. Йосиф Цегельський в Болотні - місцеві завідательства одержали Всч.ОО 1916. До уділювання науки в львівських школах зістали призначені: Ч.4718. о.Йосиф Цегельський в Болотні дек.нараївського
1917	1917. Жертви, які вплинули до Канцелярії Митрополичої Консисторії «На український Краєвий Комітет помочи для виселенців» о.І.Цегельський з Болотні 10 кор
1918	1918 Болотня о.Мих.Горчинський 33 кор. «На гр..кат. церкву в Києві»
1918	18 жовтня 1918 українська народна рада українська держава в Галичині
1918	1 листопада 1918 року західноукраїнська народна Республіка
1919	17 липня 1919 УГА відступила за Збруч
1920	квітень 1920 варшавський договір Польща отримала частину земель України
1921	березень 1921 у Ризі Польща отримала Україну
1921	Болотня мала 255 господарств і 1525 мешканців, з них 1334 українців, 96 поляків i 95 жидів.
1923	1923 Розписується конкурс на опорожнені парохії 1923 р – Болотня дек. Нараївського
1924	1924 Завідують парохіями: о.Василь Німий в Болотні
1924	1924 Душпастирські посади отримали о.Орест Лотоцький в Болотні   О.Орест Лотоцький, 1878, о.1909, ж лат.52, інші 36. Школа 120, Просвіта. Мешканців – 1456
1926	Вітання з 150-річчя незалежності ЗДА від школи з Болотні. Член громадської ради і опікун школи Микола Іващук. Вчителі Петро Мороз, Йосиф Барлінський і Теофіля Чуловська. https://bolotnia.blogspot.com/2022/09/1926_19.html
1927	1927 Оголошення. Інструкторка потрібна до 2 дівчат з вищих гімназійниї кляс. Зголошення о.Лотоцький Болотня.
1928	Пам'ятник на честь скасування панщини 1848 року, виготовлений з пісковику та встановлений у 1928 році.
1928	Поворот із візитації. Митрополит Шептицький вернувся 28-го травня 1928 р. з візитації, обїхавши Куровичі, Коросно біля Перелишлян, Перемишляни, Мечищів, Янчин, Нараїв... https://libraria.ua/numbers/898/39336/
1930	Школа в Болотні 3 клас. діт 115. Мешканців – 1670
1931	Лист з Болотні в ЗДА про допомогу на кооператив https://bolotnia.blogspot.com/2022/07/1931.html
1932	Вказано про церкву: мурована 1912. лат.138,жид.21, ін.6. Лат.костел. Школа 3-кл утр.,діт. грк 196, лат.11 жид 4. Мешканців – 1860. Є згадка пов’язана з Болотнею, котра записана в Шематизмі 1944 р:  о.Їжак Богдан 1908-1932, Болотня, Нараїв.
1932	1932. Підсумки шкільного плебісциту, повіт Перемишляни.. Місце 17 – Болотня, 127 декларацій, за дітей 185
1932	14. серпня 1932 відбувся в селі Янчииі* пов. Перемишляни, четвертий з черги повітовий сокільсько-луговий здвиг. У цім СВЯТІ ВЗЯЛГ участь 25 сокільських та лугових гнізд із істнуючих 36 в повіті, а саме: «Луг» із Дусанова, Янчина, Болотні, Подусова. Всіх учасників було кругло 1200. Вже від самого ранку з ріжних сторін на співали сокільські та лугові відділи на місце призначення, себто на прегарну і простору площу серед села, де відбувалася генеральна проба поодиноко та всіх разом під дозором пп. Федорчака й д-ра Ярослава Сахна.
1934	W powiecie przemyślańskim, województwie tarnopolskiem tworzy się następujące gminy wiejskie: 4) gminę Janczyn z siedzibą w Janczynie; w skład tej gminy wchodzą następujące dotychczasowe gminy wiejskie: Baczów, Biłka, Błotnia, Dusanów, Janczyn, Kosteniów, Podusilna i Podusów
1938	Дня 28 липня 1938 р перевела поліція з Янчина ревізії в селах: Дусанів, Бачів, Подусільна і Болотня, перємишлянського повіту. Поліція арештувала Василя Гривнака з Бачева, Теодора Барана з Болотні, суд. прав Михайла Бабяка з Дусанова; дня 1. ц м. Василя Івахова, Гімн. абс. з Подусільної тг Осипа Гриценева, секретаря збірної громади в Янчнні, з Болотні.
1939	19 квітня 1939 ПЕРЕМШЛЯНЩИНА. Повітове староство в Перемишлянах припинило діяльність усіх українських товариств у 7-ох селах 2) Болоткя читальня „Просвіти"
1939	О.Лотоцький Орест ур.1879 п.Болотня, д.Янчин, пом.3.6.1939
1939	1 вересня 1939 за 17 днів Польща була розгромлена, Галичину зайняли совєти
1939	в 1939 році коад'ютором (з правом наступництва) став єпископ Йосип Сліпий
1941	Лявер Тимко квітень 1941 р Просить брата Гринька Лявера і швагра Зварича Степана обидвох з с.Подусів відгукнутися на його адресу Сталяг VIII Б. Голос часопис для українців у Німеччині
1941	22 червня 1941 німці війна
1942	1942. У Перемишлянах брало участь у Конкурсі 7 хорів: Глиняни, Лагодів, Кореличі. Борщів, Подусільна, Болотня і Дунаїв.
1944	Совєти повернулись Особи з Болотні, пов’язані з визвольною боротьбою 1944-47 рр  https://bolotnia.blogspot.com/2022/09/1944-47.html
1946	8–9 березня 1946 р. відбувся підконтрольний КДБ львівський псевдособор.
1946	1946 року середня школа. Директор школи Цап Іван Олексійович
1950-1999	Колгосп ім..Жданова / ССП «Україна», голова колгоспу імені Жданова Беньковський Михайло Михайлович. 779 га орної землі. Вирощуються в основному технічні культури (цукрові буряки, льон). Тваринництво м’ясо-молочного напряму. З допоміжних підприємств є цегельний завод, млин, льонопереробний пункт.
	Болотнянська сільська рада У підпорядкуванні: село Заставки-Яблунів, село Рівна, село РубчеГолова/староста: Беньковський Володимир Михайлович. У селі — середня школа, клуб, бібліотека. Дільнична лікарня функціонує у с. Іванівці/Янчин.
1956-1959	У 1956 році з еміграції повернулися двоє єпископів, які таємно служили в 1956-1959 роках – єпископ Миколай Чарнецький у Львові.
1963–1973	Єпископ Василь Величковський, який у 1963–1973 роках керував Львівською митрополією.
1977–1991	Володимир Стернюк у 1977–1991 роках управляв Львівською митрополією
1980	1980 році відбувся Надзвичайний Священний Синод українських єпископів, на якому Мирослав Любачівський став єпископом-коад'ютором.
1984	Новим главою українських греко-католиків став архієпископ Мирослав Любачівський
1991	Відновлена незалежність України
1991	До Львова Мирослав Любачівський повернувся 31 березня 1991 року. Львівська архієпархія була відновлена ​​в 1991 р.
1992	Пам'ятник Т. Г. Шевченку (авторство — скульптор Е. Бучинський, архітектор Б. Цар, мармурова крихта, бетон, 1992). скульптор Е. Бучинський, архітектор Б. Цар
1999	ПП «Агрофірма «Дзвони» с. Болотня, Львівський район, Львівська область 3 800 ГА Максимишин Зіновій Дмитрович Моє дитинство минало у селі - у цьому селі – моє коріння: тут народилися і поховані мої батьки, дружина Катерина – теж звідси.. У Львівському політехнічному інституті здобув освіту «інженера-механіка».
2001	У 2001 році митрополитом Львівським став Любомир Гузар.
2001	27 червня 2001 року Львів відвідав Папа Іван Павло ІІ
2001	За переписом населення України 2001 року в Болотні мешкало 679 осіб
	о. Василь Калагурка - Адміністратор парафії Перенесення мощей Святого Миколая с. Болотня

 Українські єпископи прийняли католицьке віросповідання і визнали зверхність папи ще в 1596 році. Ви це ЗНАЄТЕ? Київська митрополія: Київська архиєпархія, Полоцька архиєпархія, єпархії: Пінсько-Туровська, Володимирсько-Брестська, Хелмсько-Бєльська, Луцько-Острозька, Львівсько-Галицько-Кам'янецька і Перемишльська.

Під час австрійського поділу імператриця Марія Тереза ​​в 1774 році дала уніатській церкві назву - греко-католицька церква.

На підставі указу імператриці Катерини II від 19 жовтня 1795 року в росії залишилася лише Полоцька єпархія, а інші, тобто Київська митрополія, Пінська, Луцька та Володимирська єпархії, були ліквідовані. У 1807 р. на підставі булли папи Пія VII була створена Галицька митрополія з центром у Львові, яка підпорядковувалася Львівській архиєпархії, а також Перемишльській і Холмській єпархіям. З 1808 року главою Греко-Католицької Церкви став галицько-львівський архієпископ, який тоді був єпископом Перемишльським.

Після Віденського конгресу 1815 р. до Галицько-Львівської митрополії належали Львівська архиєпархія, Перемишльська єпархія та Холмська єпархія (виключена 1830 р. зі складу митрополичої організації та безпосередньо підпорядкована Святому Престолу). У 1846 році, після приєднання вільного міста Кракова до Галичини, одна греко-католицька парафія була включена до Перемишльської єпархії; у 1885 р. створено Станіславівську єпархію (відокремлену від частини Львівської архієпархії).

На території російського поділу унія була ліквідована у 1875 р.

Напередодні початку Другої світової війни Львівська архиєпархія поділялася на 54 деканати, Перемишльська – на 45, а Станіславівська мала 20 деканатів. Греко-Католицька Церква в Польщі мала, за різними даними, від 3,5 до 3,8 млн. вірних, зосереджених у понад двох тисячах парафій у таких воєводствах: Львівському, Тарнопольському, Станіславівському та частково Краківському.

Після початку Другої світової війни структура Греко-Католицької Церкви була зруйнована. До 1989 року греко-католики були позбавлені церковної ієрархії. http://agad.gov.pl/inwentarze/ksGrec298.xml#