Особи з Болотні, пов’язані з визвольною боротьбою 1914-1918, 1944-47 рр.

Українські Січові Стрільці 1914-1920

поіменний список боєвих відділів 1 полку українських січових стрільців з дня 1. червня 1916 р., зладжений на основі урядового списку, захованого в Музею Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові

https://uk.wikisource.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%A1%D1%96%D1%87%D0%BE%D0%B2%D1%96_%D0%A1%D1%82%D1%80%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%86%D1%96_1914-1920

1 сотня

стр. Баран Василь, 1895 Болотня — Перемишляни.

ст. стр. Борщ Антін, 1894 Подусів — Перемишляни

стр. Дрібота Гнат, 1893 Болотня — Перемишляни

стр. Кожух Михайло, 1893 Бачів — Перемишляни.

стр. Король Василь, 1895 Подусільна — Перемишляни

5 сотня

стр. Підцерковний Іван, 1893 Подусільна — Перемишляни

6 сотня

стр. Гадупяк Петро, 1895 Бачів — Перемишляни

7 сотня

стр. Ватуляк Ілько, 1894 Бачів — Перемишляни

стр. Кузьмів Гриць, 1898 Полюхів — Перемишляни.

стр. Кулсба Микола, 1896 Подусільна — Перемишляни

стр. Телепко Михайло, 1895 Бачів — Перемишляни.

стр. Телепко Василь, 1896 Подусільна — Перемишляни

8 сотня

стр. Бурмило Микола, 1895 Подусільна — Перемишляни

стр. Іванишин Михайло, 1894 Болотня — Перемишляни

стр. Сампара Павло, 1896 Подусільна — Перемишляни

ст. стр. - старший стрілець,

стр. — стрілець

Особи з Болотні, пов’язані з визвольною боротьбою 1944-47 рр

Іванишин Микола Іван. 1922;

Дригун; кущ.; Болотня; захопл. Бер.1946 (може Драгун)

Дерев’яний аґент НКВД; Вер.44

Баран госп. сотні Чумака; Болотня; заг. 30.05.45

Богун із рай. боївки Меча (9ч.); Болотня; Вер.46

Воробець Мих.Олексій. 1920; Соловей; Віра; Болотня; заг. 12.02.46 (або Горобець)

Горобець Михайло кр. боївки; Болотня; Січ.Лют 45

Данилишин Іван Федор. 1929; Пташок; повст.; Болотня; згол. Бер.46

Гадуп’як Ростик Іван. 1913; Орлик; Болотня; сот.Тигри; 14.02.46

Долішний Іван Федор. 1927; Гоголяк; із СБ; Болотня; зголосився Бер.46

Дубрівний Федір Григ. 1902; 1922 ?; Болотня; захопл. Бер.46

Іванніков Вас. Дитан. 1912; Болотня; зголосився Бер.46

Меч кр. рай. боївки; Болотня; Вер.46

Шніцер Олексій повст.; Болотня; вд. із Нараєва; Лют.45 (може Меч; Богун)

Шніцер Олексій Ільков. 1912; Богун;Меч; Болотня; кр. сот.Тигри; Олексій Шніцер — командир сотні УПА «Риболовці» у ВО-3 «Лисоня», лицар Бронзового хреста бойової заслуги УПА.

Сметана Петро Іванов. 1921; кол. поліц.; Болотня?; ВМП – 08.10.46 (смертний вирок)

Чумак сотен.?; Болотня?; Тра.45

Шніцер Михайло повст.; Болотня; вд. із Нараєва; Лют.45 (мабуть Чумак)

Шніцер Михайло Ільков. 1918;Чумак;чот. з Тигри;Болотня; заг.12.02.46 (брат Олексія)

Шніцер кр. боївки; iз с.Болотня; Жов.45; Лют.46

Шніцер Михайло Іванов. 1914; Граб; Болотня; із сот.Тигри; 14.02.46

https://litopysupa.com/wp-content/uploads/2019/02/Biblioteka_Tom_05_Poshukivets-reiestr_osib_poviazanykh_z_vyzvolnoiu_borotboiu_na_terenakh_Lvivschyny.pdf

Список осіб українскої національності, котрі відбували наказання

в спецтаборі «Степлаг» в період 1920-1950-х років

Іванишина Парасковія Йосифівна, 1931 р.н., с. Болотня

https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=&cad=rja&uact=8&ved=2ahUKEwjbjtHTqufvAhWGmIsKHSadAKwQFjACegQIBRAD&url=http%3A%2F%2Fterritoryterror.org.ua%2Fdownload.php%3Fbookid%3D79&usg=AOvVaw3sEAerum0Mp0qS2NHTFfp5

Цей день в історії УПА 5 грудня 1944 рік У селі Болотня на Львівщині повстанці знищили голову сільради і трьох активістів радянської влади. (Borys Buchynskyy 5 грудня 2021 р. )

Розмістив фото Шніцер

Михайло Баран 1925 р. н.,

село Болотня, Перемишлянський р-н, Львівська обл.

“Зустрічали їх. Приїхала так як розвідка. А такий був Максим Ільчишин – вийшов з синьо-жовтим прапором. А зліз політрук з коня і каже, по-руски він говорив: “Ето буржуазний націоналістичний флаг, а красний флаг – то є квітучий, пахучий, народний флаг радянської України”. Каже, серп і молот – то є всесоюзний герб. А тризуб, каже, сховайте, бо ви не знаєте. А прийдуть такі, шо будуть спрашивать”.

https://localhistory.org.ua/texts/interviu/nas-vizvolili-i-nema-na-to-radi/

Теодор Грицьків, 1921 р. н.: «То якийсь відділ є, то з Болотні, здається Шніцара. Він мав псевдо «Меч», сотенний. І мене впхали вже в той відділ. Вже наше село займили... Раз післали мене, шоб я заставу стігнув. Та дивлюсі ту вже нікого нема коло хреста, сліду нема. Але чую якийсь гамір. Та я йду – та то наші хлопці. Йду за ними:наші – не наші? Таякби наші… Наші – не наші? Аж як я сі подивив, шо вони мають такого, шо б’є багато набоїв на раз, тягнут за собою, така зброя є «Максим». Як я зовидів – волосся мені на голові сі підняло. Йду назад, цофаюся вже. А то руска облава, не наші. Аж большевик якийсь за мною – «пах», а другий був на протів мене. Кропнув мене большевик з-за корчє з пістоля. А я карабін тако тримав і в палец мені ту во пройшло… А другий, як я вже втікав, він мене кропнув ше в литку. Він був би мене вбив, але… осєчка. І я хоч ранений, але ше карабіном його кропнув. І так мене Бог вратував…».

https://www.facebook.com/LokalnaIstoria/photos/a.265124500333649/265125053666927/

Допис від дослідника Українського визвольного руху та українсько-польських відносин - Романа Грицьківа

Події в Болотні 1945 року

Після нового захоплення західноукраїнських земель з 1944 року москалі не використовували українські назви поселень, в т.ч. сіл і хуторів Перемишлянського району Львівщини, а користувались польськими назвами в своїх донесеннях і картах про «чекістсько-військові операції» із знищення місцевих господарів і лісових вояків, і ці назви ще й перекручували. «Блотня», «Бачув», «Подусув», хут. «Рупувка», «Янчувка», «Петрувка», «Кронгла».

В архівних документах плутаниця про дати 03.09.1944 і 03.09.1945. Операція в Дусанові. Складається враження, що 03.09.1945 повторно відзвітували про операцію, кількість загиблих, трофеї, вказавши інших командирів батальйону і штабу.

03.09.1944 Дусанів. Операція

Вбито 138 бійців. «Трофеї»: ручні кулемети -11; мінометів -1; гвинтівок -8; автоматів – 2; пістолетів -1 ; гранат – 16; патронів – 11000, коней - 20.

ТВО Командира 25 стр бригади – майор Кисельов.За Нач.штабу – капітан Федоров

03.09.1945 ? Дусанів. Операція. 440 осіб. Група «Бук». Вбито 135 бійців,

«Трофеї»: ручні кулемети -11; мінометів -1; гвинтівок -8; автоматів – 2; пістолетів -1 ; гранат – 16; патронів – 11000, коней - 20.

Командир 225 окремого стрілецького батальйону – майор Миронов Скородумов

Нач.штабу – ст.лейтенат Андріанов

03.02.1945. Подусів. Операція 02-15.02.1945. Вбито 5 осіб. Захоплено 60 осіб. «Трофеї»: гвинтівок -2; автоматів – 3; пістолетів -1

11-20.02.1945. Чекістсько-військова операція, лейтенант Козлов.

33 особи в загоні. В Болотні був командний пункт, радіостанція, кухня, лікар. Операцію почали 2:00, 11.02.1945, а в тексті помилково записано 11.05.1945. Виселено 78 сімей, 191 особа. Прийшло з «покаянням» 176 осіб. Проведено 2 обшуки в Подусільній. Взята жіноча мережа зв’язку райпроводу з її керівником.

В «Кронгла» старшина Распопов взяв 5 озброєних бійців, а пізніше в тексті вказано хутір «Рупувка». Виявлено понад 200 схронів, з котрих взято 39 бійців. Всього за 10 днів вбито 5 осіб, захоплено 51 особа, взято 4 гвинтівки, 3 автомата, 1 пістолет, 1200 патронів. Сержант Бублик з схрону взяв 6 бійців.

Командир 222 окремого стрілецького батальйону – капітан Тарабарін. Нач.штабу – ст.лейтенат Трофимов

25-27.04.1945. Янчин. Операція. Батальйон 424 особи, гвинтівок 290; автоматів 56; ручних кулеметів 18; станкових кулеметів 6; мінометів 5; кожен мав по 2 ручні гранати.

Вбито 14 осіб – «Знайда», «Олег». Втопилось в Гнилій Липі 7 осіб. В Янчині вбито 3 особи. Захоплено 3 особи. «Трофеї»: кулемети ПП -2; МГ -2; Гвинтівок -5; автоматів – 1; пістолетів -1 ; гранат – 15; патронів – 640.

07.06.1945. Дусанів. Операція. 2 взводи, 20 осіб. Група «Бук». Вбито 14 бійців, «Беркут», «Лебідь»; захоплено 4.

Командир 222 окремого стрілецького батальйону – капітан Тарабарін. Нач.штабу – ст.лейтенат Трофимов

https://drive.google.com/uc?id=1Z8c5Nliy8R65PFWtUB9CpJED61qYalCt

http://history.org.ua/LiberUA/966-95674-9-1/966-95674-9-1.pdf

https://drive.google.com/uc?id=1C_CM0V6IvYdbexkaNpVFNha4AAtu5lXG

https://drive.google.com/uc?id=1oZOZp1DiFzUQHv8mJUrwc8EyBXeAQ3Bk

https://drive.google.com/uc?id=1d1eEpsHyYgHSjlqYeDW9ZyVtIho9jfIt

https://drive.google.com/uc?id=1dEOyaWOlFMgMhB1Ks7xr-kxhBP3p6nt4

https://drive.google.com/uc?id=1EG8XO86vE0i5yv6axmKu6MIrOisbEySh

https://drive.google.com/uc?id=1GJgEsLwq1YkoJP7JrRVBgNA-finSWBTX

Радянські репресії та діяльність УПА в Болотні (1944—1953)[ред. | ред. код]

28 лютого 1945 року неподалік села відбувся бій підрозділу УПА під командуванням підрайонного провідника ОУН Миколи Бакая з відділом НКВС. У бою загинули 10 повстанців та трьох поранено^[16].

13 вересня 1945 року підрозділ НКВС наскочив на хутір Під Телячим біля Болотні. На хуторі у той час перебувало троє повстанців. Побачивши стрибків, двоє втекли, а один сховався у хаті. До хати увійшли капітан з двома бійцями. Повстанець вбиває капітана, а солдати втікають, повстанець, тим часом, без перешкод покинув хутір^[17].

У 1946 році в селі діяла боївка районного проводу УПА сотенного «Меча» чисельністю 9 повстанців^[18]. 12 лютого 1946 року в селі загинув станичний інформатор Горобець Михайло Семенович (псевда — «Соловій», «Віра»)^[19]

Софія Якубчак (Багрій)

Народилася 26 серпня 1927 р. у с. Болотня Тернопільського воєводства (тепер Перемишлянський р-н Львівської обл.). У 1941 р. закінчила 7 класів неповної середньої школи у сусідньому с. Під'ярків. Під час нацистської окупації 1941–1944 рр. продовжила навчання у Львові. Мешкала на квартирі у тітки. 1945 р. навчалася на курсах продавців, згодом працювала на панчішній фабриці. У грудні 1949 р. під час депортаційної акції була затримана, після чого перебувала у пересильній тюрмі № 25.

На пересилку. Завезли. Я не знаю, як та вулиця… знала… не пам’ятаю. Завезли туди. Та й всьо – три дні – на поїзд та й в Читу.

«А на Паску ми в п’єцу пекли собі паску з манки. Розвели ввечері на воді манку. Вона розійшласі, тогди трошка замісили, і тогди в п’єцу палилисьмо. Нарвали там гіллячі, бо то по горах росли такі. Багульник називавсі. На свята Різдвяні ми собі нарвали гілок, поставили, ше перед свят. І ті фіолетові квіточки були, букєт. Манку розвели, замісили. Та спеклося, але… То така була наша паска. Кожна з дівчат (нас було шіснайцять в тій кімнаті) поставила собі паску.

Поплакали, звичайно. І поспівали «Христос Воскрес», ше більше розплакались.

https://www.youtube.com/watch?v=jPnpdJAdxvM

Катерина Коваль про стрільців УПА з Болотні

250 переглядів6 років тому

Особи з Болотні, пов’язані з визвольною боротьбою 1914-1918, 1944-47 рр.

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу