Болотня - церква - школа - родини

Наші батьки, дідусі і бабусі, брати і сестри були колись ДУЖЕ молодими і ходили в Болотні до школи. Про це є згадка - аж з 1926 року. · Петро Мороз був директором двох класової школи в Болотні в 1926 році. Польською мовою тоді вели документи.

https://www.polska1926.pl/karty/18495

Так вітали 150-річчя незалежності США (але вітання з підписами і шкільною печаткою чомусь не було відправлене до американського консульства у Львові). Жодна українська дитина з Болотні не підписалася рідною мовою. Навіть член громадської ради і опікун школи Микола Іващук того не зробив. Не зробили того вчителі Петро Мороз, Йосиф Барлінський і Теофіля Чуловська. (Написав коментар в групі Болотня - Василь Лаба).

Цап Іван Олексійович директор школи 1946 року (є фото - випуск).

1907 Добровольський Василь  - Товарищі ???? Любов Тєльнова-Бакай – дідо Добровольський Василь   ???? Бакай Катерина ???? Леся Бакай Сендрій

Добровольський Володимир Йосипович(1924-1980) Добровольська Параскевія Іванівна(1923-2012) 1949 Ольга Вакарашу Добровольська

Мій прадід Добровольський Йосип- поляк ( жив коло долішнього магазину і похований в Болотні) Моя прабаба Добровольська Катерина- украінка, з Болотні з-під Винногори). Нам казали та й і далі так кажуть Казьміркові. Мамині батьки Тато( мій дідо) Коваль Федір ( не знаю року народження. Під час 2 світовоі війни був засланий у росію, там залишився і там похоронений) баба Коваль ( Добровольська) Юлія Йосипівна -1922 – 2007   У баби були старша сестра Марія ( вийшла заміж до Янчина і там прожила усе життя), старший брат Михайло ( під час війни виіхав у США , там прожив із сім'єю усе життя), молодший брат Володимир (Ладик Добровольський, який із своєю сім'єю усе життя прожив у Болотні) Тато, Ганчук Володимир Микитович (родом із с. Богутин , Золочівського р-ну)-1941-2002 Мама, Ганчук ( Коваль) Ганна Федорівна- родом з Болотні , усе життя прожила тут в Підцерковському Кінці 1942 р. н - 2019) Синякова ( Ганчук Юлія 1980р.н) Юлія Синякова Брати Ганчук Василь 1977 Коваль Михайло 1960

з родини Добровольських 1915 Потовська Параскевія Василівна – мама Maria Tsorokh (Товарищі) 1902 Потовська Марія (Прусак) сестра  Потовської Параскевії ???? Прусак Григорій чоловік Потовської Марії (Прусак) ???? брат Василь після заслання в Сибір повернувся і жив в Калуші.

Колички Ганя Количка Євка - донька Леся Бакай Сендрій Катерина – донька Марія Марія / Баран Степан –сини: Микола, Василь

????  Колич Ганя.Не далеко церкви – це баба Леся Бакай Сендрій

1965 Баран Марія / Мартиняк 1964 БАРАН ВАСИЛЬ СТЕПАНОВИЧ БАРАН МИКОЛА СТЕПАНОВИ

Баран Марія Теодозіївна

БЕНЬКОВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ

1989 Мартиняк Тетяна Борисівна ТОВ "Сновичі"

1927 Багрій Софія (Якубчак) 1949 р. депортація Чита. 1956 звільнена одружилася з Михайлом Якубчаком ???? Багрій Дмитро вуйко мій двоюрідний Багрій Софії

???? Лявер Тимко ???? Лявер Катерина (тато Михайло Лявер) ???? Лявер Олег- Калуш, Львів ???? Лявер Гануська

1968 Богдан Гупало 1969 Гупало-Сенчишин Оксана

???? Черкас Михайло ???? Черкас Катерина 1933 Черкас Ярослав Михайлович - це мій батько Марія Костишин Черкас ???? Марія Костишин Черкас  Марія Костишин Черкас КОСТИШИН Іван Михайлович - 1960рік народження

1920 Мельник Анна Василівна – це моя бабця Oleg Bodnar, вона переїхала в кінці 40-х в Запорізьку область

1945 Шніцар Ростик, уродженець с.Болотня - Степан Шніцар

1912 Шніцар Олекса Ількович лютий1945 - сотенний "Меч" - то був татів стрико - Степан Шніцар.

Гупало Федір – дід Галина Демків Гупало Катерина – сестра Гупало Федір Мельник Софія з родини Мельник Олексія – баба Галина Демків

1921 Головач Ілля Григорович дідусь Марія Боднар ???? Головач Марія Йосипівна бабуся Марія Боднар Бабуся з дідусем мали трьох дітей Головач Володимир,Головач (Фарина) Мирослава,Головач (Копчак) Богданнна

Nadia Mykytiuk Моя бабуся : Баран Анастасія. З родини Олійників / Мій дідо : Баран Федір. Моя мама: Бартусевич Юля Федорівна. Мій батько: Бартусевич Петро Йосипович / З Іванівки/

Катерина Тронько Кожух Федір Михайлович мій батько рік народження 1933. Моя мама Кожух Анна Федорівна 1933.Жили в Товарищі

Валентина Кравченко Хочу знати прізвище свого діда. Мій тато з Болотні Мій тато народився в 1940 році . Прізвище взяв вітчима. Прізвище моєї бабусі ( матері мого батька Мельник Ганна 1920 року народження) Так мій батько помер не знаючи свого істенного прізвища. Хлопець від якого завагітніла моя бабуся жив поряд з церквою. Мій батько свого прізвища не знав (бабуся не казала). Через родичів чула, що моя бабуся зустрічалася з хлопцем потім завагітніла. Хлопець поїхав до Германії заробити грошей на весілля і там наче його вбило током. Така легенда. Так мій батько помер не знаючи свого істенного прізвища. Хлопець від якого завагітніла моя бабуся жив поряд з церквою. Зараз живе у Болотні одна наша родичів Оля Янковська. Я просила щоб вона спробувала щось дізнатись. Але поки ніяких новин. Може вже не має свідків . Валентина Кравченко Так писала моя бабуся Анна . Валентина Кравченко До кого можна звернутися? Хочу знати прізвище свого діда. Валентина Кравченко  hosted a watch party.  6 серпня 2019 р. Мій тато з Болотні Написала Валентина Кравченко: Хочу знати прізвище свого діда. Мій тато з Болотні. Мій тато народився в 1940 році . Прізвище взяв вітчима. Прізвище моєї бабусі ( матері мого батька Мельник Ганна 1920 року народження). А в іншому дописі Oleg Bodnar вказав, що Мельник Анна Василівна  1920 р.н.  його бабця, вона переїхала в кінці 40-х в Запорізьку область. Хто знає ВІДПОВІДЬ? Для Oleg Bodnar від Любов Тєльнова-Бакай Вказала: народжена в Болотні 1932? Добровольська (Зоріна) Ангеліна Василівна – потім жила в Запоріжжі, мала 3 дітей. Її батько 1907-1978  Добровольський Василь Євстахович – Товарищі, Болотня; мама Яцишин Марія Федорівна. Мали 4 дітей: 1932 ? Ангеліна,потім 1934 ? Катерина, 1936 Зеновія, 1940 Стах. А вище в роду був 188? Добровольський Євстахій Базила.  Валентина Кравченко  Так Наталя Крикун і Оля Дмитришин мої троюрідні сестри. Оля Янковська моя тітка.

Марія Боднар Головач Ілля мій дідусь.Жив навпроти школи Головач Ілля Григорович 1921 р.н та Головач Марія Йосипівна(1929 р.н). Працювали вчителями у школі Болотні. Бабуся з дідусем мали трьох дітей Головач Володимир,Головач (Фарина) Мирослава,Головач (Копчак) Богданнна. Орест Сенчишин Марія Боднар моєї бабці сусід Богдана Копчак Марія Боднар Рік народження мами Марії Йосипівни - 1929.   Asya Dmitrishin Даня, і в нас він керував хором. Я всі пісні пам"ятаю! А ще я згадала, що Твій батько і креслення викладав. Богдана Копчак Asya Dmitrishin А вже на пенсії опікувався церковним хором і взагалі брав активну участь в житті с.Болотня. Ольга Вакарашу Добровольська Ася Дмитришин Запам'яталось,в шкільному хорі,співали пісню про волю радісну долю,і він мені наспівував: "Олюю люю вище".Я брала занизько. Богдана Копчак Дорогі учасники групи! Вдячна Вам усім за теплі слова і спогади про моїх батьків - Ілька Григоровича і Марію Йосипівну. Вони, молоді випускники Львівського педучилища, приїхали в Болотню в 1948 році і залишилися в ній назавжди. Там народилися і виросли троє їхніх дітей. Там ми здобули середню освіту і мали чудових вчителів: Марію Іванівну - вчительку хімії і біології, Ганну Федорівну - вчительку української мови і літератури і т.д. Наша школа була найкраща! Бо тут були наші друзі, тут ми зустріли свою юність і пішли в доросле життя. Ці спогади завжди з нами. Asya Dmitrishin Головач Ілля Григорович - вчитель від Бога, вчитель за покликанням. Це був дуже сильний математик, фізик, керівник шкільного хору, вмілий організатор. Не було в нас в класі дітей, щоб не знали математики. Дай Бог йому вічне Царство Небесне і вічну пам"ять в наших серцях! Ольга Вакарашу Добровольська Ася Дмитришин Дорога моя, Однокласниця!!!Все, все пам'ятаю,навіть ті пісні,які співали німецькою,а вчитель був Падура Михайло Федорович.В нас були дуже сильні вчителі,тому ми і так любимо квіти,мову і нашу землю! Дійсно все пролетіло,але всі ми пам'ятаємо:далеке дитинство,школу і наше село, до якого ми так прив'язані.Всім нам, здоров'я,миру і Перемоги.Щиро обіймаю! Asya Dmitrishin Олечко, а пам"ятаєш пісню "Летить галка через балку" ми виконували в хорі на 4 голоси. Ця пісня до сьогодні ходить за мною. Я також всупні по математиці здавала без підготовки і до сьогодні більшість формул та теорем пам"ятаю. Хотіла, щоб мої внуки так знали математику, але вони мені пояснювали, що тепер не вимагають знати формули напам"ять. А ще пам"ятаєш нашу першу вчительку Сербіненко, але я вже забула як її звати, коли вона мене записаала в перший клас, то я через ціле село бігла за нею, я з кінця листопада, а потрібно було до 1 вересня. А вчителька хімії і біології привила нам усім любов до квітів і вазонів. Приємно згадати. І коли ж та приємна мить пролетіла. Ольга Вакарашу Добровольська Це правда Ася,що Головач Ілля Григорович був вчитель від Бога. Всі теореми ми знали назубок.А яка тишина -в класі була .Вступні екзамини ,в Тернопільській кооп. технікум, я здала мат.ус"5" письм."4".І коли зустрілась в Болотні,Ілля Григорович, запитав ,як здала,які питання були в білеті, задача яка.І все життя ,я вдячна Вчителю!!!, Бувала в них дома бавилися, малими, з Данею в ксьонцовім саду,а потім школа.Пам'ятаю їхню бабцю(так її називали).А Марія Йосипівна була жінкою,яку Бог обдарував: жіночністю, чистотою, людяністю,добротою,терпінням і жіночою красою, такими якостями,які ніколи не перестають бути у ціні. Світла і вічна пам'ять хорошим людям!!! Аня Савка Головач Ілля Григорович і його жінка Марія Йосипівна була моя перша вчителька , була вчителька від Бога

Roman Dzevin Дзідзьо:Ільчишин Федір Миколайович, 1911 - 1982 Бабуся: Ільчишин Катерина Прадід:Ільчишин Микола Прабабуся: Ільчишин Катерина На жаль дат не памятаю(((  Лондон Дитинство і найкращі спогади про Болотню.. кіномеханік Дальовський, склеп коло клубу, де ми дітьми купляли цукерки, чайна коло гостинцю, футбол на панській рутці… коваль ( як йому казали Чех) що наглядав за ставком… рибалка на Міжнародному…походи в ліс по малину і черешню, з якої бабця варила смачну ягодєнку…рідна Пісторна.. дзідзьове обійстя,стара кузня, паперівка на городі...мрія про минуле

Nadia Mykytiuk Моя бабуся : Баран Анастасія. З родини Олійників / Мій дідо : Баран Федір. Моя мама: Бартусевич Юля Федорівна. Мій батько: Бартусевич Петро Йосипович / З Іванівки/ Vasyl Prusak Автор А тато і мама жили в Болотні? Nadia Mykytiuk Vasyl Prusak Ціле життя,біля Дрегунів, біля Ільчишиних, біля Лещишиних, Місяковський Федір де зараз ходять з гостинця на нижні дороги. Nadia Mykytiuk Молодець Василь,все згадав. І я пасла на горі підліском корову.Спати зранку хочеш,стелиш щось,і лягаєш спиш,корова іде в конюшину,або в мішанку. Зриваєшся , спросоння біжиш щоб в людські городи не залізла корова. Ой ,Боже, як це було давно і все пам'ятається. Vasyl Prusak Nadia Mykytiuk Я тільки зібрав ті слова-перли, котрі пишуть односельчани. Спільно підтримуємо теплі спогади. Трошки позитиву у такий важкий час.

Анастасія Миронова Ми жили на Загаю.Тато - Михайло,1908; мама Марія 1913;діти: Іван 1934,. Орест 1937,Адам 1941, Анастасія 1945,Богдан 1957.Батько родом з Подумала,мама приїхала з своїми батьками з Поділля,Тернопільська обл.с.Сущин. Анастасія Миронова Щось я не вичитала Загаю.А так ніби побувала на своїй маленькій батьківщині.Ще на ,,Наколесі'' (так називалася одна місцина.

Марія Расяк-Сметана Мій дід Микола Мартинович Сметана родився в Болотні в1902 р,там і тепер Сметани є,також моя баба Тарасюк дівоче Ільчишин Анастасія Іванівна 1900р.н. Михайло Чопик Марія Расяк-Сметана Мій ДІДО ЧОПИК АНТІН БУВ ДВОЄРІДНИМ БРАТОИ СМЕТАНИ МИКОЛИ. ЗАРАЗ ЖИВЕ ВНУК ТЕЖ МИКОЛА СМЕТАНА В БОЛОТНІ. НАСКІЛЬКИ Я ПАМЯТАЮ МИ ГОВОРИЛИ( СТРИЙКО) був середнього росту МИКОЛА СМЕТАНА. ВНУК вже старий біля приблизно 80р Михайло Чопик Vasyl Prusak ТИ ПІСТОРНУ НЕВПИСАВ БАГАТЬОХ!!! Михайло Чопик Які КОЛИСЬ ЖИЛИ так наприклад ЖОВНІР. ЖИЛИ КРАСОВСЬКІ Т... Д... НАВІТЬ СВОЇХ СУСІДІВ ПІСТОРНИ КОЗАКИ дві сім'ї...... ДВІ СІМЇ БАРАН Т...Д... ПОТОВСЬКІ НЕТІ ЩО ЗАРА ЖИВУ А ТІ КОЛИСЬ ЖИЛИ ДЕ ЗАРА ФОРНЮКИ ЖИВУТЬ МАРІЯ ВЧИТЕЛЬКА....... Михайло Чопик Сім'я ГОЛОВАЧІВ ІЛЛЯ ГРИГОРОВИЧ , МАРІЯ ЙОСИПІВНА ЖІНКА ТО БУЛИ ВЧИТЕЛВ ВІД БОГА ДУЖЕ ПОРЯДНІ!!! ІЛЛЯ ГРИГОРОВИЧ ЗАВУЧ, МАТИМАТИК, ФІЗИК, МУЗИКАНТ !!! СІМЯ СОКИРКИ ВЧИТЕЛІ ПОРЯДНІ!!! ТАКИХ ЛЮДЕЙ в БОЛОТНІ МАЙЖЕ НЕМА ТЕПЕР ,А ВЧИТеЛІВ ТО ВЗАГАЛІ нас скільки ВІДОМО спілкуючись деякими людьми . Пльотками займаються. То вже не той вчитель КУЛЬТУРИ нема ....... СІМЯ ТИСОВСЬКИХ ПОРЯДНІ ВЧИТЕЛІ... ТО ДІЙСНО ПЕДАГОГИ ВІД БОГА....... Михайло Чопик Моя бабця(царство небесне) то була СЕСТРА твого ДІДА Григорія. Незнаю чи Ти знаєш ШНІЦАР МИХАЙЛО брат був сотником в УПА ВБережанських ЛІСАХ і в Товарищах то хутір Болотні мав Краївку свою. Михайло Чопик до Степан Шніцар СТЕПАН то трохи НЕТАК. Я ХОЧУ зустрітися поговорити. МИХАЙЛО ШНІЦАР БУВ ЖИВИЙ РАНЕНИЙ ПЕРЕХОДИВШИ КОРДОН НА ПОЛЬШУ. В ПОЛЬЩІ ПРОЛЕЖАВ ТРИ МІСЯЦІ ЇХ БУЛО ДЕСЯТЬ. НІХТО З НИХ НЕ ЗАГИНУВ ТІЛЬКИ ПЯТЕРО РАНЕНІ І В ПОЛЬЩІ ПРОЛЕЖАЛИ ПОЛІКУВАЛИСЬ ПІШЛИ У ЗАХІДНУ НІМЕЧЧИНУ. ПОМЕР ШНІЦАР МИХАЙЛО ПРИБЛИЗНО 80 РОКАХ. Я ЗНАЮ ДОБРЕ НЕ СПОР!!! ІШЛИ ПОСИЛКИ З НІМЕЧЧИНИ. БУВ ЖОНАТИЙ МАВ ТРОЄ ДІТЕЙ ОДИН ХЛОПЕЦЬ ДВОЄ ДІВЧАТ. ДІВЧАТА ПРИЇДЖАЛИ В СЕЛО НО ПІД ПРІЗВИЩЕМ СВОЄЇ МАТЕРІ. КОЛИ ОДРУЖИВСЯ ВЗЯВ ПРІЗВИЩЕ СВОЄЇ ЖІНКИ. ВОНА БУЛА ІЗ СХІДНОЇ НІМЕЧИНИ РОДОМ З-ПІД КОРДОНУ ЯКОГО  НЕ ПАМЯТАЮ. ГАРАНТУЮ 1000%!!!!!!! Михайло Чопик Я з пісторни біля МЛИНА виріс. Батько наш натракторі Білорусі робив. Хто Ти незнаю пока прошу РОЗКАЗАТИ будь ласка написати. Михайло Чопик ВАСИЛЬ Я чомусь непамятаю дивлячись в обличчя такого ВАСИЛЯ ПРУСАК??? ЦІКАВО БЛИЩЕ ПОЗНАЙОМИТИСЬ... ПОСПІЛКУВАТИСЬ... Vasyl Prusak Михайло Чопик завтра напишу більше, я син Марії Іванишин/Прусак Матвій тато. Ми виїхали з Болотні коли мені було 6 років. Приїжджали до татової мами, Марина Прусак/Лявер - біля Тимка хата. Михайло Чопик Ви повинні знати з ПІСТОРНИ МОЇХ ОЛЕКСІВ ДМИТРА 1909р.н БАБУСЯ 1908або 1909р.н проходила з ШНІЦАРІВ. ДІДО ДМИТРО НИЗЬКОГО РОСТУ, БАБУСЯ висша від діда на голову. ДІДО ціле життя ПРАЦЮВАВ фірманом вколгоспі . Коні в ДІДА БУЛИ НАЙЛІПШІ НА СЕЛО БОЛОТНЯ. МЕНЕ ДУЖЕ ЛЮБИЛИ БАБУСЯ МАРІЯ З ДІДОМ ДМИТРОМ. БІЛЬШЕ СВОГО ДИТЯЧОГО ЖИТТЯ ПРОЖИВ В ДІДА БАББУСІ ОЛЕКСІВ. БАБУСЯ БАГАТО РОЗКАЗУВАЛА ПРО СВОГО БРАТА МИХАЙЛА і в ЧЕСТЬ НЬОГО мене ОХРИСТИЛИ МИХАЙЛОМ. До Михайло Чопик Чи є десь спогади про мого вуйка Василя Іванишина, сина Павліни та Григорія? по пам'яті дата народження 1923. Він до війни вчився в Рогатині, релігія. Підчас війни його запросили "в ліс" - не знаю що він робив і де був. Потім ніби попав до москалів, відправили на Ростов. А по обміну переправили в Німеччину. Нічого не дала спроба вияснити в ц.Явдохи в Польщі в 1979 році про його листи, а вони ніби були. Про це говорила вона і Прусак Марія , 1902 р. одружена з Григорієм Прусак. Явдоха і Марія приїжджали з Польщі в Калуш до Василя, щось пошепки говорили про зниклого Василя Іванишина. Михайло Чопик Пригадується щось трошки БАБУСЯ розказувала про ВИШНЕВСЬКИХ І Я ПАМЯТАЮ МИ З БАБУСЕЮ Ходили до ВИШНЕВСЬКИХ які жили біля ЦЕРКВИ РЯДОМ. Між церквою іхатою стояв памятник МАТІР БОЖОЇ ПОТІМ ЧОМУСЬ ЗНЕСЛИ ,ТЕПЕР ОНОВЛЕНО. І ПАМЯТАЮ ТРІШКИ ЩОСЬ ГОВОРИЛА ЗА ДЯКА ЯКОГОСЬ МОСКАЛІ ВБИЛИ ЧІТКО ВЖЕ НЕПАМЯТАЮ. Михайло Чопик Я в ДАНИЙ час живу ЛЬВОВІ, булоб приємно зустрітись поговорити в мірі можливості... СЛАВА УКРАЇНІ СЛАВА НАЦІЇЇ УКРАЇНИ ВІЧНА СЛАВА НАЦІЇ УКРАЇНИ ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ УКРАЇНСЬКОІІ ЗЕМЛІ ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ЗАГИБЛИМ ВОЇНАМ УКРАЇНИ!!!!!!! Михайло Чопик Я живу на Левандівці, вул. Роксоляни, 57. Можна знайти час і зустрітися. Можу планувати - в 66 років є трошки занять, але планую сам. Михайло Чопик Ви повинні знати з ПІСТОРНИ МОЇХ ОЛЕКСІВ ДМИТРА 1909р.н БАБУСЯ 1908або 1909р.н проходила з ШНІЦАРІВ. ДІДО ДМИТРО НИЗЬКОГО РОСТУ, БАБУСЯ висша від діда на голову. ДІДО ціле життя ПРАЦЮВАВ фірманом вколгоспі . Коні в ДІДА БУЛИ НАЙЛІПШІ НА СЕЛО БОЛОТНЯ. МЕНЕ ДУЖЕ ЛЮБИЛИ БАБУСЯ МАРІЯ З ДІДОМ ДМИТРОМ. БІЛЬШЕ СВОГО ДИТЯЧОГО ЖИТТЯ ПРОЖИВ В ДІДА БАББУСІ ОЛЕКСІВ. БАБУСЯ БАГАТО РОЗКАЗУВАЛА ПРО СВОГО БРАТА МИХАЙЛА і в ЧЕСТЬ НЬОГО мене ОХРИСТИЛИ МИХАЙЛОМ.

Степан Шніцар тато, Ростик Шніцар, уродженець с.Болотня 1.03.1945. сотенний "Меч" - то був татів стрико Олекса Шніцар Степан Шніцар Мій батько Шніцар Ростислав Григорович народився в 1945 році близько центру села Болотня. Дідусь Шніцар Григорій Ількович 1898 року був відомим у селі садівником, нащадком у 4 поколінні німця Матея Шайна, майстра з різьби іконостасів (майстрів цієї професії називали шніцарями), який брав участь у побудові старої церкви в Болотні. Matei Schein ist ein Schnitzer «Шиммер и Шайн» Степан Шніцар Михайло Чопик Шніцар Михайло то мого тата стрико, Він був командиром боївки (псевдо "Чумак"), разом з ним у Шніцаровій Пасіці загинули 12 лютого 1946 року його побратими Семен Ватра (псевдо «Степовий») та резидент СБ-Болотня (служба безпеки ОУН) Михайло Воробець (псевдо «Вира»). Інший стрико Олекса, командир сотні "Риболовці" (псевда "Меч", "Дзвінка", "Богун") наступного дня (13 лютого) потрапив у полон до більшовиків десь на Бережанщині та ймовірно був розстріляний. Воював також татів старший брат, теж Михайло (1925 року), який був заарештований у 1944, а звільнений у 1954 році. Vasyl Prusak Михайло Чопик Чи є десь спогади про мого вуйка Василя Іванишина, сина Павліни та Григорія? по пам'яті дата народження 1923. Він до війни вчився в Рогатині, релігія. Підчас війни його запросили "в ліс" - не знаю що він робив і де був. Потім ніби попав до москалів, відправили на Ростов. А по обміну переправили в Німеччину. Нічого не дала спроба вияснити в ц.Явдохи в Польщі в 1979 році про його листи, а вони ніби були. Про це говорила вона і Прусак Марія , 1902 р. одружена з Григорієм Прусак. Явдоха і Марія приїжджали з Польщі в Калуш до Василя, щось пошепки говорили про зниклого Василя Іванишина. Михайло Чопик Vasyl Prusak НЕЗНАЮ

Степан Шніцар Мій тато, Ростик Шніцар, уродженець с.Болотня 1.03.1945 року, часто розповідав, що нашу хату спалили енкаведисти, а на другий день він народився. Бачу підтвердження цього факту від автора допису, пана Василя. А сотенний "Меч" - то був татів стрико Олекса Шніцар. «Меч»: 1) Шніцер Олексій; Степан Шніцар Мій батько Шніцар Ростислав Григорович народився в 1945 році близько центру села Болотня. Дідусь Шніцар Григорій Ількович 1898 року був відомим у селі садівником, нащадком у 4 поколінні німця Матея Шайна, майстра з різьби іконостасів (майстрів цієї професії називали шніцарями), який брав участь у побудові старої церкви в Болотні.

Степан Шніцар Шніцар Оксана - це моя рідна сестра (1967). Також в нас був рідний брат Микола (1973-2004). Тато мав, окрім стрика Михайла, ще двох братів і двох сестер. Цьоця Катерина Герега (1929-2020) мешкала в Калуші, мала сина Володимира (1953-2016) та дочку Олю (мешкає у Львові). Стрико Славко (1932-2020) мешкав у Тернополі, є дочка Люба і син Валерій. Стрико Володимир (1936-2020) мешкав в Ужгороді, є дві дочки - Лариса і Світлана. Цьоця Марійка (1938-1999) мешкала у Львові, були сини Ростик і Віталік. Віталік помер десь три-чотири роки тому. А в стрика Михайла залишилися два сини - Левко та Андрій.

Наталія Атаманчук Ви мене не знаєте, але думаю добре знаєте мою маму, Мельник Марію...вона 1952 року народження (Дригунова). Вона із с.Болотня.. Вона вже померла...я її донька...бачу ви збираєте дані про Болотню...тому і вирішила додати вас в друзі... Мама жила в Калуші...з Адамом Прусаком вони добре знались....у мами ще є сестри Ірина, Ганна і Надя і брат Микола...можливо ви Миколу добре знаєте, ви з ним майже однолітки...

Оксана Кушнір-Бас Vasyl Prusak Бас,Котовські

Олена Беньковська Містечко ще є,там мешкали мої дідусь і бабуся

Галина Заверуха Мій дід,Гулька Григорій , народився у Болотні.Дружина Юстина родом із с.Стратин.У нього було 4 синів та дочка,яка померла молодою.Довший час проживали у с.Кліщівна,де мали млин і великий будинок(які збереглися до наших днів). Наші "брати" все у них забрали,а сім'ю вислали у Сибір.Дуже мало знаю про цю гілку роду.Якщо Ви зможете дізнатись більше,буду вдячною.

Ivanna Prusak  Татова двоюрідна сестра Катерина Баран часто дзвонить, питається, як я, про Зоряну і дітей розпитується. Перед Великоднем була в Болотні, прибирала на цвинтарі Олега і я давно не бачила, Галю давно на вулиці бачила, нещодавно бачила її чоловіка, але він нічого про жінку і сина не згадував Зоряна в Дніпрі, я неї в гостях. Діана з малим у мене в Калуші, Руслан з родиною в Дніпрорудному, в окупації З Русланом щовечора Зоряна зізвонюється

Михайло Чопик ТЕЛЕФОН ЧОПИК МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ 0978101067 (ПІСТОРНА) в ДАНИЙ МОМЕНТ ЖИВУ ЛЬВОВІ З 1989Р.

Василь Лаба У березні 1900 року серед засновників місцевої "Просвіти" був і о.Ростислав Горчинський, сотрудник в Болотні. Той самий, котрого замордували у Перемишлянах 1941 року енкаведисти і котрий був зарахований до числа мучеників за віру. Книжка "Історія Болотні росте, люди надають світлини. Зараз вже є 68 сторінок. Громада має визначитися, на який час їй буде потрібне це видання.

Ольга Гайова А ще забули за Вапнєрку, де випалювали вапно. Цеголня біля колгоспного саду. Зі школи ходили на екскурсію Ольга Вакарашу Добровольська Ольга Гайова пам'ятаю тата,який так тяжко працював на цегольні. Ольга Вакарашу Добровольська ...а ще ксьондзів сад,де ми лазили по деревах,як "мавпочки",вони були такі зручні і всім вистачало солоденьких ягід і грушок.Там проходило наше дитинство і туди хочеться повернутись знову і знову.(де був сад,там зараз школа).

Volodymyr Vyshnevetskyy Михайло Чопик Шкода що вже немає мого брата Петра Вишневецького 1932р.,він багато чого знав.Я тільки знаю що мій дідо Вишн. Петро Андрійович був дяком , тато мій продовжив його місію до приходу дипломованого дяка , який служив в нашій церкві до кінця свого життя. Я Ладик Дмитра дєкового виріс разом з Федем і Вонихрийком Іванишиними., їхня сестра Марія ходила до школи з моєю сестрою Ганею.Вона вийшла заміж за Василя , чи Матвія Прусак. Мені зараз 78р., ,прож.у Львові.Дві моїх сестри прож в селі недалеко Буська .Одним словом наш був підцерковський кінец.В 61 році поїхав на навчання до Львова , потім армія , армійське відрядження в Єгипет потім в Ємен.Після знову осів у Львові, запах пороху пам'ятаю до сих пір. З повагою Ладик Дмитра Дєкового. Слава Україні!!! Volodymyr Vyshnevetskyy Михайло Чопик дуже приємно, ми з дружиною часто згадуємо дитинство , у нас спільні долі.Вона з хутора Мазури це між Бачівом і ДусановоміПодусільною.Її дитинство було веселіше, в них був великий сад , пасіка , багато звірини в лісі.Я був жадний ложечки меду, а табличка цукру це було велике свято.В ті часи були і діти і люди добріші .Майже жили однією сімєю.Наш полігон з Вонихрийком , Гриньком Михайлінчиним це був цвинтар.Там росли черешні сливки росли і суниці.Це все була наша пожива .Можу колись розказати як яйця в бабусі красти і щоб не було замітно.За них можна було в склепі вкупити і бамбонів і синдової води. Volodymyr VyshnevetskyyБолотня 22 березня 2020 р.  ·  Тут пройшло моє босоноге і цим я пишаюся Volodymyr Vyshnevetskyy 21 вересня 2019 р.  · Volodymyr VyshnevetskyyБолотня 20 вересня 2019 р.  ·  Скидайте з себе, зрадники мундири. Як спиться вам пановн генерали, Чи не турбують душі тих синів, котрих живими матері чекали, яку ж ви біль нанесли їм? Де ж ви були панове генерали, як в Іловайськ зайшов російський кат, часом не Україну продавали щоб заробити в Путіна «сармак» Післали хлопців з голими руками, в домовлений із катом«коридор» з «котла»їх в руки катові віддали ганьба вам, генерали, і позор! На вашій совісті близькодвох тисяч, синів найкращих наших полягло. Скажіть, скільки за них ви вторгували й чому між ними вас там не було? Від президента нагород чекали за свій успішно виконаний план Кремлеві на відмінно«відслужили» за зраду від народу—трибунал! З своїм народом звикли воювати, у вас немає Бога у душі Ви на сльозах, на жертвах, людських долях в стократ вже збагатились на війні. Які з вас командири й генерали ви статки захищаєте свої. Чи хоч один з вас був на полі бою,з трофейним автоматому руці? За гроші почепили вам погони, за гроші вам мундири і звання за гроші Україну продаєте, у вас святого нічого нема. Прощення вам не буде від народу, у вас немає й досі каяття, скидайте з себе зрадники мундири вони мерзотникам не до лиця.   Maria Dalovska Та благодать була також в лугах, на кавальці літали вчитися танцювати хто на гармишці грав, а ще була гоп компанія на долішній дорозі, і на горішній , і на гостинці. А Андрія як справляли, брами знімали, висаджували аж на автобусній.А колядувати ходили , за коляду 5копійок і ходили.А скільки вертепів. А на паску на поклони до церкви, а хлопці під церквою ремінця як бавилися. А вечір на провідну неділю після останньої гаївки огірочки за руки і шнурком до клубу на танці і цілу ніч танцювали під гармошку. А на проводи як ходили.А на зелені свята коровам кленові вінки плели. Хто памятає як МАТКУ БОЖУ справляли. Анна Калпакчи ЗАЛИШИЛИСЬ ОДНІ СПОГАДИ, ДИТИНСТВО, ЮНОСТЬ. ЯК ПАСЛИ КОРІВ, ПЛЕЛИ ВІНКИ НА ЗЕЛЕНІ СВЯТА. ВСЕ ПРОЙШЛО, ЯК ОДИН ДЕНЬ. Галина Демків З лівої сторони є невелика гора Винна у вигляді сходинок, а далі простягається гора Підлісок і є ще одна особливість цих гір. Навесні Михайлева вкривається цвітом сон-трави, а Підлісок- горицвітом. Мирослава Дацишин Щиро дякую за спогади про село,хоч я часто буваю в селі,,Я люблю село Болотня Ольга Стрельнікова Я тоже люблю це село тут проходило моє дитинство я завжди їхала до своєї бабусі і до моєї дорогої мені родини які і досі там проживають Ніла Бакай Як приємно читати про рідне село, це край де проходило наше дитинство і життя. Maria Tsorokh Чудова розповідь. І я долала цю відстань пішки з Кривулі в Подусільну! Болотню люблю, бо маю багато родини там (моя мама походить з Товарищів) Maria Tsorokh Вітаю! Моя мама народилася 1915 році і виросла в Болотні (Товарищі) . Потовська Параскевія Василівна. Її мама походить з родини Добровольських. Потім мама одружилася і жила в с. Подусільна. Сестра мами Марія Прусак, 1902 р. одружена з Григорієм Прусак і виїхали в Польщу, брат Василь після заслання в Сибір повернувся і жив в Калуші. Оксана Гаврада Maria Tsorokh Якщо ваша мама проживала в Полусільній#напевно я її знала. Maria Tsorokh Оксана Гаврада так, чому ні? Ми мешкали вище церкви. Прізвище Баран Оксана Гаврада Maria Tsorokh А я так і думала.     Vasyl Prusak В Марії Прусак я був в Польщі з бабою Павліною Іванишин/Добровольською, 1898 р.н. - це було в 1979 році , у Вроцлаві. Ми шукали інформацію про бабиного сина Василя, котрий пропав після війни. Поїхали ми до цьоці Явдохи, котру вивезли з України і вона вийшла заміж за поляка Дулінського, та проживала на хуторі біля Хошна - неладеко Щеціна. В середині 60-х Явдоха і Марія приїжджали до Калуша, до Василя - десь - ніби мали якісь листи від зниклого Василя Іванишина. Але в Калуші нічого не розповіли, бо боялися, та й в Польщі також не було листів - Явдоха сказала, що попалили, бо страшно було тримати листи на тих "німецьких" територіях. Maria Tsorokh Vasyl Prusak так цьоця Марися мала дві доньки Стефця і Кася. Моя мама їздила до них кілька разів і сестра моя Ольга також була в них І Стефця з Сильвестром приїжджали до нас у Львів. Цьоця Явдоха писала листи до мене, в них було два сина. Як все цікаво. На жаль, я втратила весь архів листів, адрес і нікого нема з моїх рідних старших в живих. Ще багато знала моя цьотка Юлька з Болотні ( Казьміркова), але і її вже нема... Vasyl Prusak В 1979 році я з бабою Павліною три тижні жив в цьоці Явдохи і Дулінського Зигмунта. Познайомився з синами, Казімер і Геник. Потім я ще двічі приїжджав до Геника, ходили і на цвинтар, де похована ц.Явдоха і її чоловік - поставили їм дуже гарний пам'ятник. Збереглось "запрошення в польщу" від в.Зигмунта  Рік тому, коли померла моя мама я почав записувати хто і де є. Пробував шукати щось про в.Василя Іванишина в польських інтернетах, в наших відкритих через інтернет сторінках. Не знайшов нічого про нього. Але виявилося, що спогади цікавлять багатьох. Вчора десятки людей написали про свої окремі родини. Спробую знайти як укласти це в "дерево", щоб згадати двоюрідних, троюрідних ...   Maria Tsorokh Ще в мами був брат Михайло, який проживав в с. Бачів. Його сини також жили в Бачеві. А син Микола був священником. Кілька літ назад також помер. Похований в Бачеві. З якого року був вуйко Михайло, я не знаю.   Maria Tsorokh Якщо цікавить вас моя родина, то опишу. Тато Баран Дмитро 1912 р.н. помер в 1969 р. Похований в с. Подусільна. Сестра Ольга 1938 р. Проживала в містечку Олесько (там після смерті тата проживала я з моєю мамою). Мама тільки на літо їздила в Подусільну. Сестра померла в 2008 р. Брат Микола 1944 р.н. проживав у Львові, потім на пенсіі переселився біля Городка. Помер 6 червня цього року .   Марія Цьорох (Баран) 26.04.1954. Чотири роки тому, мій чоловік Володимир Цьорох помер. Маємо дві доньки: Ірену і Ольгу. Мама моя померла в 2007 р. Похована в Подусільні Юлія Синякова Я, Синякова ( Ганчук Юлія 1980р.н) Брати Ганчук Василь 1977 Коваль Михайло 1960 батьки -Тато, Ганчук Володимир Микитович (родом із с. Богутин , Золочівського р-ну)-1941-2002 Мама, Ганчук ( Коваль) Ганна Федорівна- родом з Болотні , усе життя прожила тут в Підцерковському Кінці 1942 р. н - 2019) Мамині батьки Тато( мій дідо) Коваль Федір ( не знаю року народження. Під час 2 світовоі війни був засланий у росію, там залишився і там похоронений) Мама ( моя баба) Коваль ( Добровольська) Юлія Йосипівна -1922 - 2007. У баби були старша сестра Марія ( вийшла заміж до Янчина і там прожила усе життя), старший брат Михайло ( під час війни виіхав у США , там прожив із сім'єю усе життя), молодший брат Володимир (Ладик Добровольський, який із своєю сім'єю усе життя прожив у Болотні) Мій прадід Добровольський Йосип- поляк ( жив коло долішнього магазину і похований в Болотні) Моя прабаба Добровольська Катерина- украінка, з Болотні з-під Винногори). Нам казали та й і далі так кажуть Казьміркові. Звідки таке прізвище чи ім'я в родині не знаю, а хотілось би дізнатись. Можливо, завдяки Вашому дослідженню більше дізнаюсь про свій рід. Дуже б хотілось. Буду вдячна. Вище з коментарів вже побачила, де пересіклась наша родинна лінія із Maria Tsorokh Ольга Вакарашу Добровольська Юлія Синякова Файна наша родина,Юля! Мама твоя приходила до нас, як до рідного тата, він був дуже доброю людиною. Всі дуже гарно співали, запам'яталась мені пісня Йшов відважний гайовий. 17 липня повідомлення до Юлія Синякова Vasyl Hanchuk Чи були родиною Ваш прадід, Добровольський Йосип і мій прадід Добровольський Євстахій?   Юлія Синякова Дякую за таку гарну схему родинного дерева Ще додам, що у Ладика і Параньки Добровольських окрім Ольги Вакарашу-Добровольська ще був син Михайло , син Василь і донька Катерина. Трішки пізніше надішлю Вам іхні дати народження і місця проживання, а також іхніх дітей та онуків Щодо рідних прадіда Йосипа- не знаю нічогісінько окрім того , що він є поляк і походить з обійстя, яке ще дотепер є коло долішнього магазину. Маю світлину як він із своєю сім'єю на подвір'і приблизно 1923 рік Ще розпитаю в цьоці Олі Вакарашу -Добровольська чи вона що знає про родину з якоі походить прадід Йосип і прабаба Катерина Про Явдоху я часто чула вдома, коли ще була малою. Знаю , що в 70-х моя баба провідувала іх в Польщі Ще знаю, що родиа прабаби Катерини пов'язана з прізвищами Каньовські, Сметана. Як це все зв'язати наразі не знаю Велике Вам дякую за таку неймовірну роботу   Дописую до гілок нашого родинного дерева: Син Василя Ганчука- Богдан Ганчук (2001р. Живе в Бурштин). Мама Богдана Ганчука- Дацишин Галина( родом з Болотні). З моім братом Василь Ганчук розлучені. Мій брат Михайло Коваль(1960р)- дружина Тетяна Мельникович ( с. Кривка Турківського району, Львівськоі обл).Живуть в селі Підгірне Львівськоі обл. Іхні діти: Коваль Мар'яна-Італія (1983р-іі , чоловік Італо Місчоне; діти Павло, Маріясофія, Матвій), Коваль Василь с. Підгірне (1990, його дружина Ольга Федас 1990 р с.Підберізці , Львівськоі обл); іхні діти : Аліна і Владислав. Мій чоловік Євген Синяков(1981)-Волинь, Нововолинськ, наші діти Синякова Марія 2006, Синяков Микола 2013       Юлія Синякова ...гарно написано.. Гора ліворуч ( якщо стояти перед ставом лицем до села)- ВинногОра... Дорога з Кривулі додому..- 7 км ( 1,5години хотьби)... багато раз доводилось у різні пори року долати цей шлях... Усе приємні спогади... Юлія Синякова як на мене, то нам усім вартує прикласти максимальних зусиль для того , щоб історія нашого рідного села була якнайдетальніше зібрана в одну книгу, щоб ми, наші діти, онуки... мали можливість дізнатись про Болотню , продовжували творити історію і робили внесок в розвиток і шану рідного краю.   Юлія Синякова Галина Гулька Під Колесо, На Колесо... то десь туди вверх попри колгоспний сад, якщо я не помиляюся Юлія Синякова Галина Гулька ці назви так цікаво вимовлялись- одним суцільним словом і наголос падав на початок слова пІдколесо, нАколесо.  Vasyl Hanchuk Галина Гулька Під Колесо - так називається поле яке тягнеться від Загорбу попри Колгоспний сад і далі аж до дороги яке веде в На Колесо. пІдколесо, нАколесо, Загорб, Колгоспний сад Юлія Синякова Василь Лаба Білогора, то як іти з нашого села до Бачева. Ця дорога іде через гору ( там є декілька хат), яка називається Білогора. Чому така назва...- не знаю Анна Іванівна Василь Лаба Називається Білогора ,бо поряд гора з білої лупоки.на ній недуже що росло,хіба горицвіт і дикий часник.Тепер там газова станція.     Сільський голова                                                              В.М.Беньковський 29 грудня 2011 року Баран Василь Степанович 1964 Перемишлянська районна філія Львівського обласного центру зайнятості, Директор, місце проживання: с. Болотня. Його дружина, Марія Баран. Барану належать 90% капіталу ТзОВ "МРІЯ" та 100% капіталу Ф/Г "БМВ" , а його дружині – 100% капіталу ТзОВ "ЕКСІМП" . Депутат є кінцевим власником фірм ТзОВ "МРІЯ" та Ф/Г "БМВ", а Марія Баран – ТзОВ "ЕКСІМП". депутат Львівської обласної ради     Василь Прусак. Дяк з Болотні – мій хресний, в вересні 1982 році я його просив на моє весілля в с.Мшана. Шлюб з Панчук Ольгою брав за місяць до весілля, підпільно в Мшані, в хаті, запросили греко-католицького священника, бо церква була закрита і заборонена. Нажаль немає вже Вонихрийка 1943 р.н. і Федя 1938 р.н. Іванишиних. Померли в 2021 і в 2022 році. Марія, моя мама, 1935-2021 вийшла заміж за Прусака Михайла/Матвія1935-1979. Іванишин Іван Григорович, 1932 р.н.  ЖИВЕ на хуторі Погиблиці біля Перемишлян.  Дід Прокіп і баба Марина – це по татовій стороні. А баба Павліна 1898-1994 і дід Григорій ????-1947  – це по маминій стороні. Крім мене, Василя, ще був брат Григорій 1959-2013 і сестра Мирося 1967-1984. Я живу у Львові. Дружина Ольга. Двоє дітей, Тарас і Олена, троє онуків Софія, Максим і Дем’ян.

Myron Kosmyna Пригадую о.Миколу Дубановича.Я недовго служив у Подусільній.

Село БОЛОТНЯ розташоване на річці Болотні — притоці Гнилої Липи, біля схилів Перемишлянського низькогір'я, за 19 км від районного центру Перемишляни. Через село пролягає автошлях Т 2007. Межує з населеними пунктами — Подусільна, Подусів, Шайбівка, Бачів, Іванівка.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 679 осіб.  100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.

Перша письмова згадка про село датується 1441 або 1442 роком. Зокрема, у 1441 році король Владислав III Варненчик своїми привілеями записав шляхтичу-придворному Миколаю Параві послідовно 80 та 120 угорських золотих, які забезпечувалися на маєтку у Болотні — селі Львівського повіту[9]. Згадується село також від 4 грудня 1464 року в книгах галицького суду.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується піп (отже, уже тоді була церква), млин і 6 ланів (близько 150 га) оброблюваної землі[11]. У 1547 році Войцех Стажеховський отримав від короля правом «доживоття» село (також Бачів, Подусільна[12], всі — Львівської землі), які викупив у 1549 році[13]

У 1552 році село належало Львівському архієпископу.

1649 року село було спустошене татарами. Власником «земських дібр» (великої земельної власності) у селі у 1880-х роках був магістрат Львова, який отримав це право як дарунок від останнього з роду литовських магнатів Госевських.

majątków ziemskich w powiatach woj tarnopolskiego według stanu z ok 1930 r.

PRZEMYŚLANY

Beck Mieczysław	Błotnia
Karasiński Rom.	Podusilna
Łucki Michał	Janczyn
Łucki Włodzimierz	Janczyn
Machner Jan	Poluchów Mały
Nagelberg Leon	Podusilna
Nowak Karol	Błotnia

http://ziemianie.pamiec.pl/pl/majatki/ta.html

Пам’ятки культурної спадщини

Пам'ятник на честь скасування панщини 1848 року, виготовлений з пісковика та встановлений у 1928 році. 1995 року внесений до реєстру пам'яток монументального мистецтва Перемишлянського району під охоронним № 1633-м[16] Розпорядження № 528, 19.07.1995

Пам’ятник Шевченку Т.Г., українському  поету і художнику (ск. Е.Бучинський, арх. Б.Цар, 1992, мармурова крихта, бетон). Охоронний номер - 1639. Розпорядження № 528, 19.07.1995

Могильник липицької культури, с.Болотня, ур. Оселище, І-ІІ ст. ст. н. е.

Селище давньоруське, X-XIII ст. ст. 

У 1953—1955 роках в с. Болотня (урочище Оселище) експедицією Львівського історичного музею під керівництвом Свєшнікова І. К. було виявлено могильник липицької культури (1 ст. н.е.), що містив 6 поховань. У процесі дослідження поховань отримано значну кількість глиняного посуду, фібул, ножів, пряжок, браслетів, намистин, а також голки, шила, бритви, шпори, два мечі, пряслиця, бруски тощо[15]. Археологічною розвідкою на околиці села виявлено давньоруське поселення ХІ—ХІІІ століття.

Церква Святого Миколая, збудована у 1912 році[17] в стильовому вирішенні: хрещатий план з восьмибічними раменами, прототипом яких були конхи, по периметру якого влаштоване піддашшя; банька невеликих розмірів врізається в плоске завершення даху головної нави; півциркульний фриз по периметру. Нажаль, ім'я будівничого церкви невідоме. Належала тоді до Нараївського деканату[18]. Нині храм Перенесення мощей Святого Миколая перебуває під юрисдикцією Перемишлянського деканату, Стрийської єпархії, Львівської митрополії УГКЦ[19]. Церква внесена до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2874-м[16]. Адміністратор парафії Перенесення мощей Святого Миколая с. Болотня — о. Василь Калагурка[20]

 

Болотнянський заклад загальної середньої освіти І-ІІ ступенів. Директор: Сурма Петро Іванович. Кількість учнів - 92, вчителів - 35, приміщень -22.

Болотнянський заклад дошкільної освіти «Калинка».

НАРОДНИЙ ДІМ С. БОЛОТНЯ

У підпорядкуванні Болотнянської сільської ради були: село Заставки-Яблунів (67 чол), село Рівна (37 чол), село Рубче (5 чол)

ПП АГРОФІРМА ДЗВОНИ — Код ЄДРПОУ 30394156

Жителів сіл  Іванівка та Болотня вже понад 10 років довозять у Перемишляни на ТзОВ «Електроконтакт». 

 

На чергових місцевих виборах 25.10.2015 висувались:

Ільчишин Богдан Леонідович

Бас Марія Леонтіївна

Медвідь Іван Володимирович

Котунович Володимир Михайлович

Ліхтарчик Йосип Петрович

Марцінів Дмитро Юрійович

Беньковська Олена Юріївна

Калагурка Мирослава Богданівна

Коваль Ігор Ярославович

Павлів Богдан Михайлович

Дальовський Михайло Володимирович

Дальовська Наталія Василівна

 

Podział powiatu przemyślańskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie.
Dz.U.34.64.568
ROZPORZĄDZENIE
MINISTRA SPRAW WEWNĘTRZNYCH
z dnia 14 lipca 1934 r.
o podziale powiatu przemyślańskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie.
Na podstawie art. 103 ustawy z dnia 23 marca 1933 r, o częściowej zmianie ustroju samorządu terytorjalnego (Dz. U. R. P. Nr. 35, poz. 294) zarządzam co następuje:
§  1. W powiecie przemyślańskim, województwie tarnopolskiem tworzy się następujące gminy wiejskie:
…

4) gminę Janczyn z siedzibą w Janczynie; w skład tej gminy wchodzą następujące dotychczasowe gminy wiejskie: Baczów, Biłka, Błotnia, Dusanów, Janczyn, Kosteniów, Podusilna i Podusów.